Упроваджуємо кейс-метод в освітній процес дитячого садка
Упроваджуємо кейс-метод в освітній процес дитячого садка
Ми підготували добірку кейсів, які допоможуть вихователю-методисту поліпшити освітній процес у дитячому садку, а вихователям — упровадити нові ідеї в роботу. А також пропонуємо алгоритм, за яким ви зможете скласти практичний кейс на будь-яку тему для роботи з дітьми
Статті до теми:
Стіни, стеля та підлога, що говорять: упроваджуємо технологію
Казкові ігри у Фіолетовому лісі за технологією В’ячеслава Воскобовича
Новий професійний стандарт вимагає від вихователів вибудовувати роботу з дітьми на засадах компетентнісного підходу. Зокрема, педагоги мають формувати в дітей уміння використовувати набуті знання в повсякденному житті. Один з методів, який допоможе їм це зробити, — кейс-метод. За допомогою нього вихователі зможуть моделювати ситуації, в яких кожна дитина матиме змогу виявити свої здібності, емоції та інтереси.
Для того щоб ознайомити вихователів з кейс-методом, проведіть для них семінар-практикум. Під час заходу розкажіть, які особливості роботи з кейсами, та покажіть, як їх використовувати в роботі з дітьми.А ще — проаналізуйте з педагогами приклади різних видів кейсів. Також під час семінару-практикуму поясніть, як правильно складати кейси, і прокоментуйте мету та різні варіанти дій вихователя під час роботи над кожним з них.
Що потрібно знати про кейс-метод
Технологія роботи з кейсами за своєю структурою подібна до технології проблемного навчання. Адже і та, і та покликані активізувати пізнавальну діяльність дитини. Проте кейс-технологія передбачає постановку проблеми з реального життя.
Кейс-технологія — від латинського casus — заплутаний, незвичайний випадок; від англ. case — портфель, валізка. Цей метод з’явився в Гарвардській школі бізнесу на початку ХХ століття й поступово поширився на інші сфери діяльності, зокрема й на освіту
У своїй структурі кейс-технологія об’єднує різні кейс-методи, або, як їх зазвичай називають, кейси. Кожен кейс містить проблему, яку діти мають розв’язати, але ця проблема прихована. Педагог пропонує дітям самостійно її виокремити із ситуації, яку вони спостерігали, були учасниками, побачили в змісті літературного твору тощо. Отже, кейс — це метод аналізу практичної ситуації.
Методи кейс-технології:
- кейс-прогнозування
- кейс-інцидент
- проблемно-рольовий кейс
- евристичний кейс
- кейс — проблемна ситуація
- кейс-дискусія, кейс-диспут
Кейс-метод дає змогу створити умови, за яких взаємодіють усі учасники освітнього процесу. Разом з вихователем діти аналізують ситуацію, спільно розмірковують над проблемою, пропонують способи, як її розв’язати, й обирають найліпший варіант. При цьому в дошкільників розвиваються допитливість, критичне мислення, комунікативні навички, відповідальна ініціатива, потреба та вміння працювати в команді. Також важливо, що робота з кейсами стимулює творчий підхід, здатність розв’язувати складні завдання, розумно діяти в незнайомій та/або несподіваній ситуації.
Які переваги кейс-методу в роботі з дітьми
Кейс-метод — універсальний для організації діяльності дітей протягом дня. Він не прив’язаний до часу. Ситуація, яку пропонує вихователь, може стати частиною заняття або якоїсь діяльності. Розв’язати таку ситуацію діти можуть за кілька хвилин, а іноді пошук рішення може бути пролонгованим у часі. Тож основні переваги кейс-методу — це гнучкість і варіативність.
Гнучкість
Той самий кейс можна використовувати як основу для кількох подій та ідей. Адже під час реалізації завдань кейсу вихователь має змогу виявити актуальні інтереси та мотиви дітей і оперативно відреагувати на них. Завдяки цьому план роботи з дітьми може бути гнучким і забезпечить пластичність освітнього процесу.
Кейс-метод можна використовувати в різні способи, але всі вони завжди пов’язані з проблемним навчанням. Можна використовувати кейс як окремий метод і як частину іншого. Скажімо, можна створити кейс для проведення евристичної бесіди з вихованцями, а можна під час роботи над кейсом навчати дітей прогнозувати результати або опрацьовувати кейс як проблемну ситуацію. При цьому найголовніше, що цей метод допомагає формувати у вихованців уміння працювати в команді та колективно розв’язувати складні завдання.
Варіативність
Кейс-метод — варіативний інструмент у спілкуванні з дітьми. Педагог може використовувати різні види кейсів, як-от:
- соціальні та природничо-наукові проблемні ситуації;
- ігри з проблемним змістом;
- фантазійні ситуації та безглуздя;
- ілюстрації, фото та відеоролики;
- драматизації та літературні тексти;
- об’єкти та явища навколишньої дійсності.
Вихованці однієї групи не завжди виявляють однаковий інтерес до проблемної ситуації. У різних видах діяльності вони активні по-різному. Завдання вихователя — визначити можливості та інтереси дітей. Відтак організувати спілкування з ними так, щоб виявлені інтереси стали спільними в об’єднаних підгрупах і мотивували учасників продукувати ідеї. Тому кейс-метод — ефективний засіб не лише ситуативного, а й диференційованого підходу до організації освітнього процесу в дитячому садку.
Як складати кейси для дітей
Підготовка кейсу для роботи з дітьми — процес творчий, але потребує дотримання певного алгоритму. Такий алгоритм містить чотири кроки (схема).
Запропонуйте педагогам брати ідеї для кейсів з реальних життєвих ситуацій, розповідей колег, батьків, творів художньої літератури, пісень, мультфільмів з проблемним змістом тощо. Іноді самі діти подають готові ідеї для кейсів у своїх запитаннях, вчинках, грі. Приклади кейсів для аналізу під час роботи з педагогами та коментарі до них подані в Додатку. Ці кейси розробила Тамара Будже, експерт з використання кейс-технологій у дитячому садку.
Ознаки хорошого кейсу:
- відповідає поставленій меті;
- містить актуальні та цікаві для дітей питання;
- враховує вікові та індивідуальні особливості дітей;
- розвиває когнітивні навички, уяву, мислення;
- спонукає до роздумів, дискусії;
- має кілька варіантів розв’язання
Як використовувати кейс-метод
Правильний кейс створює умови, за яких діти вправляються ставити запитання, шукати шляхи розв’язання завдань у різних ситуаціях, навчаються формулювати власні ідеї, наводити аргументи, відстоювати власну думку й не зупинятися на досягнутому.
Кейс-метод актуальний у роботі з дітьми старшого дошкільного віку. Проте вводити їх в освітню практику варто вже в молодших групах. Це потрібно, щоб діти накопичували візуальний та емоційний досвід, навчалися спілкуватися. Для цього вихователь має добирати кейси в спрощеному вигляді й урізноманітнювати види діяльності з ними.
Роботу з кейсом доцільно організовувати поетапно (табл.).
| Етап | Зміст роботи |
|---|---|
| Перший | Вихователь ознайомлює дітей з кейсом. Відтак вони аналізують ситуацію, виокремлюють проблему та шукають додаткову інформацію щодо неї |
| Другий | Вихователь організовує обговорення змісту кейсу та спонукає дітей до пошуку варіантів його розв’язання. Діти працюють з кейсом індивідуально або в підгрупах, відтак презентують свої варіанти розв’язання проблеми. Вихователь при цьому виступає в ролі спікера, що генерує запитання, фіксує відповіді, підтримує обговорення, а в ідеалі — дискусію в групі чи підгрупах, допомагає правильно оцінити презентовані рішення |
| Третій | Вихователь разом з дітьми підбивають підсумки роботи з кейсом та обирають найбільш оптимальне, ефективне рішення |
Колективне обговорення практичної ситуації займає центральне місце в структурі кейс-методу. Звісно, дошкільники з огляду на їхні вікові особливості ще не готові до дискусії як такої. Тож вихователь спонукає дітей висловлюватися, відповідати на уточнювальні запитання, перевіряє ще раз відповіді дітей перехресними запитаннями, організовує пошук найбільш точних слів тощо.
Під час обговорення кейсу вихователь має утримуватися від відповідей на запитання. Натомість потрібно пропонувати запитання дітям і спонукати їх самостійно знаходити відповіді. Головними мають бути запитання: «Що зробили б ви? Як можна було б зробити ліпше? Що може статися, якщо…? У чому проблема? Що ще могли б зробити ви?». При цьому будь-яка змодельована чи реальна ситуація має передбачати кілька варіантів розв’язання й бути максимально наближеною до особистого досвіду дітей.
Отже, кейс-технологія — дієвий інструмент формування компетентностей дитини. Робота над кожним кейсом потребує часу та вдумливої взаємодії з дітьми. Але результати виправдовують ці зусилля. Систематичне спілкування з дітьми під час роботи з кейсами дасть змогу вихователю розв’язати низку педагогічних завдань і підвищити власний рівень професійної майстерності. На основі кейсу він зможе самостійно проєктувати як окремі освітні ситуації, так і весь процес роботи з дошкільниками.
Тож не пошкодуйте зусиль і ознайомте педагогічний колектив з цим методом, щоб підняти якість освітнього процесу на новий рівень. Пересвідчіться на власному досвіді, що воно того варте!
