Інноваційні технології для дітей раннього віку

Період раннього дитинства - це особливий період. Це період швидкого сенсорного розвитку, формування особистості дитини. Для цього віку характернний швидкий темп фізичного психічного розвитку. Якщо в цей відповідальний період не створенні необхідні умови, то винекне затримка певних функцій, що негативно вплине на подальший розвиток дитини.

  У цей період життя є визначальним періодом у процесі соціального становлення особистості. Сприятливі умови для соціального розвитку малюка виникають в ігровій діяльності.

На третьому році малюки поступово набувають уміння гратися самостійно; проявляють фантазію; вміють здійснювати кілька послідовних ігрових дій, пов’язаних між собою одним простим сюжетом (починається «сюжетна гра»); вибирають для гри поруч з однолітками аналогічні іграшки («паралельна гра»). Малюкам третього року життя подобається здійснювати дії, в результаті яких щось змінюється в довкіллі (вмикає-вимикає світло). Дитина наслідує однолітків у грі, бере участь у простих групових іграх, що розвивають мовні й рухові навички; грається в сюжетно-рольові ігри (бере на себе роль «мами», «лікаря»); діти можуть навіть проявляти ініціативу в грі; зростає роль уяви й фантазування у грі (зачинається «творча гра»); дитина наслідує різноманітні дії дорослих з предметами побуту, малюки можуть виявляти яскраві емоційні переживання в іграх з дітьми і при перегляді мультфільмів, телепередач, відвідування зоопарку, запам’ятовують пережиті емоційні враження. Від того, наскільки успішно буде відбуватися формування соціально-психологічних механізмів соціалізації особистості на цьому віковому етапі, залежить успіх особистісного зростання дитини на наступних етапах дорослішання.

Основними механізмами засвоєння соціальних уявлень у ранньому віці є наслідування .  У цьому віці характерним стає своєрідний зв’язок мовлення, уяви й мислення , в цьому віці відбувається становлення самостійності як базової якості особистості, що корелює зі становленням усвідомлення власного «Я» як суб’єкта активності у взаємодії з тими хто поруч. Дійсно, трирічні малюки ще не усвідомлюють характеру своїх переживань та емоційних станів. Але сформованість первісного почуття власної цінності є надзвичайно важливим для визначення дитиною свого місця серед інших у період входження в соціум дошкільного закладу.

Активна взаємодія дитини з дорослими та однолітками сприяє інтенсивному розвиткові змісту і структури її образу «Я». Дорослий допомагає дитині сформувати своє «Я» у суспільстві. Для цього вихователь перш завсе повинен створити комфортне, безпечне середовище для фізичного та психічного розвитку днтини. Створення комфортного середовища одна з ключових умов успішної реалізації освітньо-виховних завдань у групах раннього віку.

За твердженням учених, для створення умов сприяння особистісному розвитку малюків необхідна цілеспрямована консолідація зусиль вихователів ЗДО і батьків дітей раннього віку як чинник становлення й розвитку їх особистості. До того ж для уникнення кризових явищ у процесі розвитку дитини раннього віку дорослі (батьки, вихователі) мають бути добре обізнаними з характеристикою розвитку дитини, її якісними досягненнями на кожному віковому етапі від народження до трьох років.

 Діяльнісний підхід до організації освітнього процесу становлення особистості малюка має відбуватися в характерних для цього віку видах діяльності — комунікативній, мовленнєвій, сенсорно-пізнавальній, ігровій, художньо-естетичній, руховій, у діяльності зі самообслуговування, які наповнюють зміст й організацію кожного дня та надають малюкам можливості для самореалізації, самовираження.

    Вихователь дітей раннього віку має спонукати дітей до активної мовленнєвої комунікації, спонукати їх власну мовленнєву активність.

    Для створення сприятливих умов особистісного зростання важливими вважаємо специфічні засоби розвитку дітей раннього віку: ігрове поле (макет, діограма, фланелеграф, ширма), живі картинки, розумні книжки, сенсорно-пізнавальні блоки (пісочниця, сухий басейн, м’які модулі, сухий душ, світлове обладнання тощо).

Крім традиційного дидактичного обладнання, посібників та іграшок, рекомендованих для розвивального середовища груп  раннього віку (іграшки-забави, театральні іграшки, іграшки, що зображують предмети побутової техніки, технічні, музичні іграшки, дидактичні іграшки, будівельний матеріал, матеріали й обладнання для продуктивних видів діяльності — зображувальної, конструктивної та інше), у процесі науково-дослідної роботи було апробовано такі засоби, як: коректурні таблиці, залучати дітей до сенсорних дидактичних ігор, різноманітних дій з предметами та іграшками., вчити дітей гратися з іграшками, спонукати до спільних ігор з дітьми виховатилем, фантазувати, іпровізувати, створювати свій сюжет у грі, спонукати до активної мовленнєвої комунікації під час ігор.

А також для розвитку дітей та навчання раннього віку використовують інноваційні технології, методики.

 Інноваційні технології - це система методів, навчання, виховних заходів направлених на досягнення позитивного результату за рахунок динамічних змін в особистісному розвитку дитини в сучасних соціально культурних умовах.

Інноваційні технології на сьогодні стали невід’ємною складовою діяльності педагога. Кожний дошкільний навчальний заклад має свої особливості.

Алгоритм впровадження освітньої технології в практику роботи ЗДО:

1. Знайомство з технологією та її вивчення;

2. Апробація технології;

3. Визнання проблем;

4. Здійснення методичної допомоги щодо оволодіння методикою;

5. Відкриті заняття;

 

Методика М. Монтессорі (“Будинок вільної дитини”)

       Автор – Монтессорі М.                                                                                 

 Суть технології. Створення предметно-просторового середовища, у якому дитина зможе найповніше реалізувати свої природні здібності та задатки. Діяльність дитини повинна бути вільною та самостійною. Педагог використовує у роботі самонавчальні засоби – матеріали, з якими вихованець працює, наслідуючи педагога, діючи за зразком, а потім самостійно приступає до їхнього виконання. Індивідуалізація розвитку дошкільників реалізується через взаємодію з матеріалами, з урахуванням права вибору дітей, природних потреб та вікових особливостей.

                                  Створюється спеціально облаштоване приміщення

Кімната умовно поділяється на 5 зон

- навички практичного життя;

- сенсорика;

- Математика;

- Розвиток мови;

- Космічне виховання.

В кожний момент часу дитина сама визначає чим вона буде займатися. Завдання педагога допомогти дитині виконати завдання самій.

Система Монтессорі готує дитину не дошколи, а до реального життя. Уміння бути одночасно особистістю і частиною колективу, уміння будувати стосунки з однолітками, малими і старшими дітьми, з дорослими.

 Технологія раннього навчання читанню М. Зайцева

 Методика Зайцева це навчання читання з двох років. Сам процес раннього розвитку побудований у формі гри і передбачає використання спеціальних барвистих кубиків, на яких намальовані необхідні склади.

Оптимальний період для початку занять - час, коли дитина починає самостійно розмовляти. Зазвичай це відбувається до 2 років. У цей період дитина готова почати навчання. Якщо малюк починає займатися за методикою Зайцева у віці до трьох років, то самостійно читати він зможе приблизно через півроку. Даний період вважається найбільш сприятливим для навчання читання, тому що відбувається одночасний розвиток мовного апарату дитини і закладаються основи навчання читанню. Всі написи на кубики, їх розміри, кольори і звуки спеціально розроблялися Зайцевим. Діти розвивають не лише техніку читання і рахунку, але і асоціативне, образне і творче мислення.

Навчання відбувається в три етапи:

1. Ознайомлення з кубиками і таблицями, вивчення складів.

2. Читання одного слова

3. Читання тексту, ігри-тексти з кубиками.

               Методика розвитку творчих здібностей на заняттях з малювання.

 Автор – Людмила Шульга

          Суть технології. Діти зображають навколишнє тільки після емоційних зустрічей з ним у процесі спостереження, розгляду картин, слухання музики, читання, розповідання. Головне завдання організації зображувальної діяльності – виховання естетичних почуттів, а допоміжне – навчання технічним прийомам. Чим більше органів чуття беруть участь у сприйманні навколишнього, тим повнішими будуть уявлення, глибшим – пізнання.

 Пізнання себе і навколишнього світу відбувається через почуття. Тому так важливо навчити малюка бачити, чути, відчувати, розуміти цей світ, сприймати його як диво.

 На думку педагога Л.М. Шульги, малювання - благодатна діяльність для виховання почуттів. Передусім тому, що майже всі діти люблять малювати. А ще тому, що це продуктивна діяльність, яка дає дитині змогу відтворити на аркуші паперу світ своїх почуттів і думок. Ось чому головним завданням організації зображувальної діяльності Л.М. Шульга вважає виховання естетичних почуттів, розвиток творчих здібностей, а допоміжним - навчання технічних прийомів.

 Л.М.Шульга пропонує близькі за метою і змістом заняття об'єднувати в один цикл. Як правило він складається з 3-4 занять. Його завдання - занурення в певну тему. Перше заняття - ознайомлення. Воно несе велике емоційне і інформаційне навантаження. Тема має здивувати, зацікавити й захопити малят. На другому і третьому заняттях діти здобувають певний досвід з теми й оволодівають прийомами і технікою малювання. Це вже навчальні заняття. Навчання носить м'який, ознайомлюючий характер. Діти дізнаються про різні техніки і прийоми малювання й самостійно обирають прийоми для здійснення свого задуму. Останнє заняття циклу творче. Воно дає змогу осягнути всю тему і пропустити її крізь себе, виразити своє ставлення, свої почуття в малюнку.

 Необхідною умовою успіху є творча атмосфера на занятті з малювання. Тільки розкута дитина здатна глибоко відчути і передати свої почуття. Саме тому бесіди під час занять відбуваються у вільній формі. Висловлюються всі, хто бажає. Традиція піднятої руки відійшла в минуле. Дошкільнята повинні впевнитись, що "неправильних" фантазій не буває, дорослий повинен зрозуміти і прийняти кожну знахідку дитини, кожне її відкриття.

                      Які ж методи і прийоми на думку Л.М. Шульги :

1.     Прийом "занурення в картину". Якщо необхідно навчити дітей малювати пейзаж, попередньо розглядаємо картини відомих художників. Дітям пропонується уявити себе на тому місці, яке зображене, вдихнути аромат трав, квітів або осіннього листя; підставити долоні і відчути палючо-жарке сонце, холодний вітерець, послухати спів пташок, пісню вітру. Все це супроводжується поетичним словом, слуханням музики

2.     Пропонується також прийом "оживлення" речей, об'єктів, які малюємо. Це значить, що герої малюнку "оживають", розмовляють, з ними трапляються різні пригоди. Або ж героїв "оживляють" самі діти. Наприклад, малюємо яблуко. Діти слухають музику, під неї висловлюють свої фантазії про те, ким було яблуко у дитинстві, як росло і змінювалось, які друзі були у яблука, хто зняв яблуко з гілки? Тобто, разом придумуємо казку, в якій герої розповідають про себе, свої звички, друзів, бажання.

   Цікаві дітям заняття, де вони мають можливість виражати свої почуття емоціями, мімікою, жестами, рухами. Тому інсценуються зустрічі героїв малюнку. Необхідно дати дітям свободу, нехай кожен уявить себе пташкою, сонцем, листочком, сніжинкою, розповість який він. Тоді малюкам легше передати в малюнку все те, що схвилювало і вразило.

4.     Також Л.М. Шульга великого значення надає роботі з кольорами. Діти малюють барви літа, осені, зими, весни, барви дощу; вчаться визначать зв'язок між настроєм, музикою і кольором. У дошкільнят розвивається здатність виражати настрій спокійною інтонацією, словом, жестом, танком, фарбою ("барви спокою"). Яка фарба не весела і не сумна? Не холодна і не тепла? (зелена). Діти "перетворюються" на зелену фарбу і показують її настрій на своєму обличчі.

 

Методика навчання дітей раннього віку Г. Домана

 Г. Доманом створена сучасна теорія і широка практична програма раннього навчання дітей, зручна для застосування не лише в навчально-виховних закладах, а й у домашніх умовах.

 За його переконаннями, у житті дитини найважливішими є два періоди:

       1.Від народження до 1 року. У цей період дорослі невиправдано виявляють щодо дитини надмірну опіку, намагаючись утримувати її в теплі, стежачи, щоб вона була чистою і нагодованою, обмежуючи при цьому можливості формування її нервової системи. Натомість дитині необхідно надати майже необмежені можливості для руху і безпосереднього дослідження об´єктів.

 

        2. Від 1 до 5 років. У цей період формується інтелект людини. Тому дорослі повинні намагатися якомога повніше задовольняти потребу дитини у все новому матеріалі для вивчення, «який вона прагне засвоїти у всіх доступних їй формах і особливо у мовній — усній або письмовій». Якщо в цей час дитина навчиться читати, то, на думку Домана, «перед нею розкриються двері у скарбницю історії, людської писемності, де зберігаються накопичені віками знання».

 Основною методикою є такі звані «картки Домана», які використовуються для навчання та виховання дітей. Суть методу полягає в тому що дитині з самого раннього віку показують та озвучують серії карток з різних розділів знань. Вони мають однаковий розмір, і різну тематику(математика, читання, енциклопедичні знання). Дитині показують та називають картки на відстані 35-40см. Від обличчя. Одну секунду відводиться на те, щоб промовити назву. Доман рекомендує почати з 5- ти різних категорій знань, кожна з них містить 5 бітів(всього 25 карток) і показувати їх не менше трьох разів на день, поступово збільшуючи категорій і темп показу.

 Технологія «Художнє слово і дитяче мовлення» Н.В. Гавриш

 Найважливішими джерелами розвитку дитячого мовлення є художня література та усна народна творчість, величезна сила впливу яких традиційно використовувалася у вітчизняній та зарубіжній педагогіці як могутній чинник виховання та освіти підростаючого покоління. Виховна і художня цінність цього виду мистецтва обумовлена специфікою засобів втілення в ньому художнього образу, насамперед, мовних засобів виразності, адже мова художнього твору є найкращою, найвищою формою літературної мови, яку діти прагнуть наслідувати.

Цей вид занять можна проводити з усією групою або підгрупою дітей, які мають бажання послухати казку. Заняття складається з двох частин. Перша — організація умов для сприймання дітьми казкового твору, друга — бесіда та і розповідь за казкою. Чим молодші діти, тим більш діяльним, наочним мусить бути сприйняття казки. Поступово ми привчаємо дітей сприймати казку на слух, але і в старших групах успіх заняття також залежить від яскравої захоплюючої атмосфери. Так, у молодшій групі розповідь казки випереджається ігровою ситуацією, демонстрацією іграшок, речей, пов’язаних з казкою або просто зацікавленням, заохоченням: «Зараз я розповім вам дуже цікаву історію про… Хочете послухати?” У старших групах перед розповіддю або читанням казки вихователь спрямовує зусилля на систематизацію літературних знань дітей. Це може бути коротенька літературна вікторина чи вступна бесіда.

 «Бізіборд для раннього розвитку».

 Що ж таке Бізіборд?  Busy- зайнятий, board- дошка. Ця ігрова панель, найчастіше зроблена з дерева, на якій закріплені різні детальки, які допомагають малюку навчитись керувати своїми пальчиками та знайомлять його з навколишнім світом, з тими речами, які зустрічаються в побуті. Походить бізіборд з Риму у 1907році Марія Монтессорі запропонувала зробити навчальні стенди з різноманітними побутовими предметами, якими дитина має навчитись користуватися у звичайному житті, але з якими їй не дозволять гратися через їх небезпечність. Так граючись з вимикачем, розеткою, липучкою, різноманітними застібками, шнурівками, діти досліджують тестують всі ці предмети. Розвиваюча дошка має користь:

-         Вчить концентрації та терпінню; тренує логічне мислення; сприяє фізичному розвитку; розвиває дрібну моторику; знайомить дітей з кольорами, формами; допомагає розвивати творчу уяву; розширює кругозір; дарує малечі відчуття впевненості; формує бажання вчитися; замінює іграшки; навчає самостійності. Бізіборд є різного розміру, ігрова панель буде цікава дітям від 7 місяців і до 3-4 років.

                        Розвиваючі ігри Нікітіних: кубики, гра типа „Танграм”.

Автори - Борис Павлович і Олена Олексіївна Нікітіни, класики педагогіки та автори ряду розвиваючих ігор для дітей.

 Суть технології. Методики раннього розвитку дітей, в першу чергу, базуються на відповідних дитячих іграх. За методикою Нікітіних вони повинні включати в себе спільну діяльність дитини і батьків. Вони мають великий потенціал, тому що їх можна підлаштувати під себе, під свій рівень розвитку, під свої інтереси. Кожна «Нікітінська» дитяча гра надає можливість подумати над тим, що до неї додати, як її поліпшити; така варіативність завдань заздалегідь продумана, адже вона спрямовує дитину до творчої роботи. В основному ці ігри мають форму головоломок, направлених на розпізнавання і добудови образів, інакше кажучи, на розвиток логічного і творчого мислення. Кожна гра по методиці Нікітіних є набором завдань, вирішення яких дитина шукає за допомогою кубиків (кубики Нікітіна), квадратів з картону, деталей з конструктора і т.д. Завдання, які ставляться перед дитиною, мають різну форму: у вигляді інструкції, креслення, моделі. Таким чином дитина знайомитися з різними способами передачі інформації. Завдання задаються за принципом від простого до складного і мають дуже широкий діапазон.

     Коректурні таблиці за методикою К. Крутій та Н.Гавриш

Коректурні таблиці — це інформаційно-ігрове поле з різною кількістю клітинок (від 9 до 25), заповнених предметними картинками (цифрами або буквами; цифрами і буквами; символами чи знаками, геометричними фігурами). Картинки добирають за змістом тематично. Тематична палітра коректурних таблиць може бути досить широкою. Вона майже не змінюється в різних вікових групах, розширюється лише змістове наповнення та у різноманітнюються зв'язки між елементами теми.

В роботі з дітьми використовують коректурні таблиці за таками темами:

« Овочі та фрукти», «Рослини та тварини», «Птахи та комахи», і т. д.  сприятимуть розвитку мислення й мовлення дітей, удосконаленню сприймання, уваги, пам’яті, формуванню у дошкільнят основ діалектичного світогляду, розкриттю їх творчих здібностей, забезпечуватимуть пізнавальну активність, стійкий інтерес до інтелектуальної діяльності

                                                « Ігри з піском»

Відомий американський педагог С. Куломзіна зазначає, що пісочниця не тільки розвиває творчий потенціал дитини, активізує просторову уяву, образно - логічне мислення, тренує дрібну моторику руки, але ненав'язливо, поволі налаштовує дітей на осягнення моральних істин добра і зла, будує гармонійний образ світу.

 Завдяки чарівним властивостям піску раптом оживають казки, дитина стає безпосереднім учасником і режисером власних творів, а потім бачить результат власної творчості.

А також ще багато цікавих технологій: «Палички Кюизенера», «Кольорові долоньки», Спадщина Софії Руссової «Український дитячий садочок», Елементи ТРВЗ, Спадщина В.О. Сухомлинського.