Чому важлива педагогіка партнерства у системах взаємовідносин «педагоги ─ батьки ─ діти»

 Педагогіка партнерства — поняття містке та глибоке. Це не просто певні методи, прийоми, форми роботи. Це насамперед внутрішня позиція педагога — що він транслює дітям кожної хвилини їхньої спільної праці, як спілкується, ставиться до дітей, оцінює їхні зусилля й досягнення, підтримує та приймає кожного. Йдеться і про те, як організувати діяльність дітей, щоб створити ситуацію взаємодії та групової навчально-пізнавальної діяльності. Педагогіка партнерства суголосна із засадами гуманної педагогіки та особистісно орієнтованим підходом у навчанні.

   Що таке педагогіка партнерства

Партнерство — це:

• система взаємовідносин під час певної спільної діяльності;
• спосіб взаємодії та взаємин, організованих на принципах рівності, добровільності, рівнозначущості та доповнюваності всіх учасників;
• організаційна форма спільної діяльності, що передбачає об’єднання осіб на відповідних умовах розподілу праці та активної участі в її реалізації;
• спосіб взаємин, за яких:

-          зберігаються права кожної зі сторін;

-          дії учасників чітко узгоджені та злагоджені, ґрунтуються на взаємовигоді та рівноправності.

Які системи взаємовідносин 

Учасники освітнього процесу взаємодіють в різних комунікативних системах: «батьки → діти», «педагог → діти», «педагог → батьки», «дитина → діти», «батьки → батьки», «педагог → педагоги». 

Перегляньте відео, щоб з’ясувати, як працює феномен партнерства на всіх рівнях освітньої діяльності: https://www.youtube.com/watch?v=H79zaaprVM0

Ви звернули ви увагу на те, що види партнерства взаємопов’язані між собою і впливають один на одного? Якщо партнерські стосунки відсутні в педагогічній команді, то їх не буде і у взаєминах педагогів з батьками, педагогів з дітьми та й між дітьми також. Тож запам’ятаймо це, а також те, що налагодження партнерського спілкування з дітьми зумовлено особистістю й майстерністю педагога.

Які принципи партнерства

Прочитайте принципи партнерства. Водночас проаналізуйте,чи присутні вони у вашій педагогічній діяльності:

• повага до особистості;
• доброзичливість і позитивне ставлення;
• довіра у відносинах та стосунках;
• діалог-взаємодія-взаємоповага;
• розподілене лідерство — проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків;
• соціальне партнерство — рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей.

Яка роль педагогічних взаємин педагога і дитини

Загальна характеристика роботи в групі – це педагогічні взаємини педагога і дитини. Освіта – це діалог. Педагогіка партнерства передбачає, що діти навчаються не лише у спілкуванні з педагогом ─ вони навчаються і від інших дітей та разом із ними.

Освітній процес творять разом педагоги і діти. Для цього необхідна активна залученість обох сторін

Педагог створює для дітей безпечне середовище і ситуацію виклику, для того щоб вони розвивалися та підвищували  свій рівень незалежності й відповідальності.

• Це стосується всіх дітей. Наскільки б різними вони не були, передбачається, що педагоги мають знайти доцільне співвідношення між «підтримкою» і «викликом». Жодна дитина не повинна опинитися на самоті, так само жодна дитина не повинна продовжувати залежати від педагога.
• Навчання покликане сприяти розвитку дітей. Тут не обійтись без внутрішньої мотивації: навчання є ефективним лише в тому випадку, коли діти самі прагнуть розвиватися.

Педагогічні взаємини педагога з дітьми грунтуються, на наше переконання, на ключовій категорії ─ «розуміння», а саме розуміння:

• сенсу власної педагогічної діяльності;
• унікальності та неповторності кожної дитини;
• відмінності впливу на кожну дитину стандартних, єдиних для усіх дітей умов життєдіяльності;
• внутрішнього світу самої дитини.